Уривки лебединських розмов

Автовокзал. Репліка жінки, на яку подивився чоловік:

-  Ну і що ти так на мене дивишся?! Та я й сама знаю, що мене можна знімати у рекламі «Рот заший, бо така ж будеш!». Тож не обов’язково так на мене дивитися…



х   Х   х

Гурт селянок. Розповідає жінка:

-  Ви не можете собі представить, як ми з нею полаялися. Вона не тільки назвала мені всіх тих, із ким я переспала, а й тих, із ким переспала моя баба…

х   Х   х

Розповідає сільська жінка:

-  Як шкода, що вже її немає на цьому світі. Бувало, прийде до них моя бабця Параска та просить: «Позичте мені на годинку вашу Таню, щоб вона доглянула за моєю Танюшкою, тобто за мною, поки я хліба та пиріжків спечу». Так що вона, можна сказати, мене виняньчила…

х   Х   х

Розмовляють дід і юнак:

-   Ніколи мені, Віталику, не доводилося бути на морі. Окрім свого ставка та Псла – ні в чому більше й не купався.

- А знаєте, діду, чим відрізняється купання у ставку та в Пслі від купання в морі? Біля ставка та річки люди спочатку у кущиках пісяють, а тоді вже заходять у воду. А біля моря, діду, все навпаки. Ото й усього.

х   Х   х

Застілля. Тост молоденької жінки:

- Давайте вип’ємо за домовину нашої дорогої іменинниці (всі гості після цих слів оторопіли!), яку зроблять зі столітнього дуба, що виросте із жолудя, якого ми посадимо з нею завтра за хатою!

х   Х   х

Розмовляють чоловіки інтелігентної зовнішності біля РБК:

-  Як ми ще недавно Надією Савченко захоплювалися! А тепер доводиться згадувати приказку про те, що не «сотвори собі кумира». Тепер і гадай, чи вона свою таку гру грає по недосвідченості,