Уривки лебединських розмов

Уривки лебединських розмовГоворять жінки біля магазину білоруських товарів

- Син мій жениться, тож кинулася на базар, щоб купити нове гарне плаття. Поїхала в Гадяч, а там одне китайське та турецьке, і такої якості, що й говорити не хочеться. У Зінькові – таке ж самісіньке. Підказали добрі люди, що у вас тут в Лебедині є магазин білоруських товарів. Оце щойно з нього. І ціна цілком прийнятна, і плаття гарне.

- Зроду білоруський трикотаж славився. Та хто його знає, який він буде, як Лукашенка не стане. Може, таке, як і в нас усе буде. А зараз там, як подивишся, наче справжня Європа.

 

Розмова в аптеці

- О! Петре, скільки літ, скільки зим ми не зустрічалися!

- Якби були молодими, Зіно, то зустрілися б у барі, а тепер, бач, – в аптеці.

Розмовляють сільські дядьки

- Показували по теліку, що спіймали двох мужиків у полі. І в кожного по повному мішку вибиваного соняшникового насіння.

- Якби їх спіймали з повними мішками грошей крупними купюрами біля банку, то не посадили б. А цих однозначно посадять…

Сільські баби лаються

- Ти – стара сучка змолоду!

- Ні, це ти – стара сучка змолоду!

Дід їх мирить:

- Не спортеся! Ви обоє праві!

Розмовляють двоє чоловіків інтелігентної зовнішності

- Ну туди ж його й перетуди! Усе звертаються до Європи і Америки про посилення санкцій стосовно Росії, а в Україні ні одного злодія-скоробагатька не засудили, вкраденого не відібрали. Тільки імітують, що борються з корупцією.

- Їх і фалосами називати язик не повертається, а лише – фаллосоімітаторами.

Розповідає жіночка років сорока­п’яти

- Найважче нам тоді з нашими доньками, коли їм років по 13-17. Ти їм тоді слово, а вони – троє, тоді вони сильно умні, а мама – сильно дурепа. Якось прокидаюся в чотири ранку, а доньки немає вдома. Я одягнулася – і бігом по барах. Підходжу до одного, до другого, до п’ятого, до восьмого, а там і моя красунечка біля нього з хлопцями стоїть та пивце цмулить. Я підійшла – і як вріжу їй ляща по щоці. А її заступнички тут як тут визвірилися: «Ти шо, тітко?! Шо тобі треба?!» А моє чадо їм і каже: «Та не бийте її, бо то моя мамка!»

 

Говорить дуже моложава жіночка років під шістдесят

- Воно вже мені й не потрібно, але ж дуже інтересно…

Розповідає чоловік років під шістдесят

- Було в нашому селі таке. Значить, просипається жених уранці після свайби, а молодої нема! Ну нема, то й нема. Так нема ж і трьохлітрової банки з грошима, куди даровані вкидали! Так нема ж і подарунків, що їм дарували!

Розмовляють жінки з чоловіком, якому років під сорок

- Ти б уже, Петре, женився.

- А для чого мені жінка, як у мене є дві тещі: машина-автомат для прання та скороварка.

- А як для отого діла, може, в тебе є хоч гумова надувна жінка?

Розмови підслухав і записав Никанор Лагідний.