Уривки лебединських розмов

Деталі

Категорія: Гумор

Створено: Середа, 26 жовтня 2016, 16:41

Перегляди: 1690

Розмовляють два чоловіки на базарі біля павільйону із м’ясом:

- А я собі думаю так, що африканська чума свиней у наших сусідів у Гадяцькому районі, це диверсія ворогів проти українців, аби вони пропали без сала. А сало для нас – це продукт стратегічного значення. І неспроста, бо для нашої влади відбувається АТО, а для народу – війна. А на війні – усі засоби годяться!

- А я гадаю, що це все організовано не ворогами зовнішніми, а внутрішніми – шахраями, які займаються перекупкою свинини. Розказував мій кум, а він живе в Гадячі, що в районі, як тільки покотився поголос про свинячу чуму, яку виявили в підсобному господарстві інтернату для престарілих, серед селян пішла паніка. А тут як тут з’явилися перекупники свиней – і пропонують лише по 10 гривень за кілограм живої ваги. Люди ж то всіх свиней не поріжуть для власного споживання та до морозильної камери про запас, бо в декого їх 5-10 голів. А в Вельбівці, з неї до Гадяча через міст можна й плюнути, взагалі трапилося ось що. На вуличку, де живуть самі пенсіонери, приїхала машина. Із неї вийшли троє молодців у білих халатах і говорять: «Ми – із санстанції. У районі – страшна епідемія на свиней. Та така, що може перекинутися й на людей. Ми маємо право забрати усіх ваших льох і знищити!» Баби в плач, діди – гнуть матірними словами, а вони: «Нічого не знаємо!» І ніхто із пенсіонерів не додумався спитати у тих, що в білих халатах, документи. Про це здогадалися лише тоді, коли молодші їх напоумили, але тоді вже від їхніх паць і слід прохолонув. А номери автомобільні вони хіба не запам’ятали, питаєте? Так вони, звичайно, були заляпані грязюкою.

- Ой, і дурять нашого брата-селюка, ой, і дурять, як самі хочуть, як не пройдохи, що опиняються біля влади, так просто якісь професійні аферисти!

х   Х   х

Розмовляють сільські жінки:

- Ну й білочок розвелося в селі! Уже другий рік поспіль не можемо нормально зібрати урожай горіхів – їх білки починають іще зеленцем обривати! Єдина втіха – за ними спостерігати. Малеча грається так весело, та так бігає одне за одним, як і колись наші діти непосидючі гралися.

- А у нас у цьому році білочки ще й яблука всі пізні понадгризали, аби витягнути з них кісточки!

- А я їм поклала на стовпець два білих гриби, так вони гарного забрали, а навіть трішечки червивого кинули додолу.

- А знаєте, чому їх так багато? Бо куниць немає! А вони білочок ловлять.

- Нехай краще вже багато білочок, аніж багато куниць, бо вони тоді починають у курники пробиратися та курей душити!

- І нехай уже краще такі білочки, аніж ті, які в наших мужиків бувають од горілки.

- А як нап’ються підробленої з метанолом, тоді й білочка не встигне їм показатись, а тільки капець.

Розмови підслухав та записав

Никанор Лагідний.