Уривки лебединських розмов

Уривки лебединських розмовРозмова двох чоловіків на базарі

- Ну як, земляче, поживаєш?

- Та як там я поживаю… Як тверезим дивлюся на все те, що навкруги робиться, то – погано. А як вип’ю, дивлюся на те ж саме, то вже начебто поживаю краще, але тоді дуже матюкаюся.


х Х х

Говорить чоловік інтелігентної зов­­­ніш­­­ності

- Ще недавно всім, коли до цього справа доходила, із сумом говорили: «Земля тобі пухом!» А тепер декому говорять: «Земля тобі скловатою!»

х Х х

Розмовляють міські чоловіки у скве­рі

- Ну що, друже, радієш, що «міні­мал­ку» підвищать?

- Та то популізм і економічна безгра­мотність. Ось подивишся, як малий бізнес після цього йтиме в тінь. Люди вже зараз бояться скорочень. А ще скаконуть ціни, станеться інфляція. І це не турбота про народ. Це, щоб собака не гавкав на їхні мільйонні накрадені статки, їх і відволікають кісткою. Вони навіть із цього підвищення свою вигоду матимуть.

- Таке ми вже проходили в 1990-х. Я про інше думаю. Історія йде по спіралі. 1917-й і 2017-й. Тоді була війна і тепер війна. Тоді були дуже багаті, що з жиру казилися, і дуже бідні – і тепер таке саме. Тоді влада не могла керувати по-новому, а народ не хотів жити по старому – тепер теж таке саме. Тоді почалася революція – і тепер може рвонути. Тоді після цього почалася анархія і бандитизм – хто знає, яке воно буде нині, якщо справді рвоне у суспільстві.

- Кому-кому, а простому та куцому змелеться. Розповідала колись моя бабуня, як тоді після 1917-го при зміні влад говорили: «Що червоні, що сині, та все по нашій спині!»

х Х х

Розповідає водій рейсового автобуса

- Ви, сільські люди, оту курку, що в магазині куплена, їсти не будете. А через те, що вона не має смаку і в борщі будучи звареною, бо вирощена на різних добавках і гормонах, аби швидше росла. Її можна їсти лише тоді, якщо добре поперчити та вдосталь добавити до неї різних спецій. Інше діло – домашня птиця. Вона їсть зерно та травичку, всякі сирі чи варені овочі – словом, натуральне. Через те вона смачна і в борщі, і спечена. А колись іще може бути при праправнуках й таке, що всю їжу взагалі виготовлятимуть у якихось колайдерах із протонів і всяких нейтронів. І сільських бабів на базарах тоді вже не буде, бо такими темпами як оце нині до того йдеться – всі села позникають…

х Х х

Розмовляють у черзі на прийом до лікаря-терапевта

- Скажу я так, що за отих гадів, які награбували мільйони, народ більше не проголосує!

- Не знаєш ти свій народ. Ти ж перший побіжиш за когось із них голосувати за гречану, чи макаронну подачку та за плювок гривень! А після цього будеш сидіть, як оце нині сидиш, і розглагольствувать, що вони гади. Треба за гадів за їхні подачки і плювки не голосувати!

- А я вам скажу, що оті гади, щоб не світити деклараціями, матимуть в отому наступному гадючнику своїх плазунів. Їм вони й даватимуть указівки: що, куди, як і кому, на ввесь чи трошки...

- Це ж вам не пан з пана, а пан з хама. Ці грошей не нажеруться. Ці думають, що гроші – це найважливіше у житті.

- Думали, що ця влада буде кращою за владу Януковича, а виходить, що ні. Ці іще дужче ненавидять правду, аніж «попєрєдніки»…

Розмови підслухав і записав

Никанор Лагідний.