– А що, хіба вона заколола кабана? – спитав Юрко, у якого вже висіялись перші вуса.
– До бабусь їздять не тільки по ковбасу та сало, а й просто провідати, – відповіла на те мати.
Оксана, розмальована, як папуас, фиркнула:
– Не поїду! Чекаю в гості подружку Олю, підемо на дискотеку.
– Я вам покажу, де раки зимують, – пригрозила мати. – Не поїдете, будете у неділю сидіти вдома, а не скакати, як кози на танцях.
Поїхали. В затишній хаті старої пахло свіжим хлібом, м’ятою. На стіні висіли вишиті червоним і чорним рушники.
Підлітки зацікавились фотографіями в рамках:
– Ой, невже це ми такі були? Аж не віриться.
– Були, як усі діти, – сказала бабуся. – А зараз на кого ви схожі? Поголовно всі ходять у джинсах. Де жінка, де чоловік, не розібрати.
– Відстала ти, бабусю... Відстала.
Але стара була рада Юрку і Оксанці.
На столі з’явились курка, смажена картопля, сало, огірки, пляшечка вишнівки.
– Ой, – завагалась вона – Чи можна вам хильнути по рюмочці?
– Можна! – рішуче сказав Юрко.
– А мені краще смакував би коньяк, – озвалась Оксана.
– Ні, діти! Наллю я вам краще узвару. Для здоров’я.
Перед від’їздом додому Оксана заговорила улесливо до бабусі: «А звідки у тебе ота дублянка?
– Що? – не зрозуміла стара.
– Кожух, що висить на гвіздку.
– А це ваш дід ще сорок років тому одержав як премію.
– Ось, якби його перешити, модна річ вийшла б, – замріяно сказала Оксана.
– Я його собі заберу, мені більше личить, – рішуче заявив Юрко.
– Почекайте, діти! Модно, кажете? Тоді я сама його буду носити. На заздрість сусідки баби Фроськи.
Лідія МОЖАЄВА,
м. Київ,
спеціально для тижневика
«Будьмо разом».
Міні-побрехеньки
- Вгамуйте свого собаку! Вчора він так вив, що моя дочка була змушена припинити урок співу!
- Вибачте, але ваша дочка почала першою.
х Х х
- Лікарю, скажіть, чи можна вважати дружину ліками, якщо вона капає на мозок, щонайменше тричі на день?
х Х х
Півень прикотив у курник яйце страуса.
- Я не хочу вас критикувати, милі дами, але подивіться, як працюють інші.
х Х х
Стук у двері. На порозі молодий чоловік.
-Тату, - гукає хлопчик. До мами дядя прийшов.
- Який дядя?
- Який думає, що ти у відрядженні.
х Х х
- Ти чого мовчиш?
- Слова підбираю.
- Які?
- Цензурні.
х Х х
- Хазяйка, я забираю вашу пральну машину на ремонт.
- А як же я?
- А ви ремонту уже не підлягаєте.
Лідія МОЖАЄВА,
м. Київ, спеціально для тижневика
«Будьмо разом».
Детальніше...