- Безсовісні ці агресори! Тут картоплю треба садити, город обсажувать, а вони на нас войною пруцця!
- Да, треба городи садить і старим та немічним, хоч рачки, хоч навколюшки, а садить, бо як буде война, то буде й голод. А так на картоплі і на городині продержимося до луччих часів…
х Х х
Розмовляють дві жінки за святковим столом:
- … У нас одна жінка в нашому селі так борщ варила: в понеділок картоплі в горщик накришить, у вівторок – капусти нашаткує, у середу водою наллє, а в четвер – починає варити.
- А я, як щойно вийшла заміж, то якось наліпила в перший раз самостійно без матері пирогів з вишнями. Поклала їх на листик – і в духовку. Витягаю, а там замість двадцяти пирогів – шось одне, в яке всі мої пироги злиплися докупи. Ну я їх однак витягла з духовки, поставила на стілець, накрила вологим рушником і стала думати, що мені з цим зробити. А тут мій чоловік прийшов з роботи, трохи випивши, зайшов до мене в кухню і всівся на стілець з моїм пекарством. Я через це насправді зраділа, але на нього сердито накричала, що він подавив мої пироги, і що, мовляв, тепер їх треба викинути свиням. Він ще тоді три дні просив у мене пробачення, доки я йому не пробачила.
х Х х
Розповідає старенька жінка в автобусі:
- Іду я після Паски мимо пошти вранці, а там на лавочці – півпляшки горілки і половинка пряника, і не намусорено. Там, біля пошти, чогось люблять ввечері збиратися любителі випити та душевно побесідувати. І, навєрно, то пили дуже великі інтелігенти, шо не допили і не доїли. Тільки де вони в селі такі набралися – ума не приложу. У школі – таких давно немає, на свинофермі – ще такі не появилися… Мабуть, то прилітали до нас на Паску по домашню ковбасу кандидати наук-інопланетяни…
х Х х
На автовокзалі розмовляють три молодих чоловіки:
- Он, наверное, офигел! Представьте только, к кому он пошел жить: она же намного старше его, с двумя детьми от двух мужей, без денег, к тому же страшная, как Чернобыль.
- На вкус и цвет товарища нет.
- А еще говорят: кому нравится арбуз, кому – тыква, а кому – свиной хрящик…
х Х х
Розмова із четвертокласником однієї із міських шкіл:
- Чим ти займаєшся у вільний від школи час?
- Роблю бомбу.
- Для чого?
- А просто так.
- А хто тебе навчив?
- А дивився по телику, як на Майдані робили «коктейлі Молотова».
Розмови підслухав і записав
Никанор ЛАГІДНИЙ.