Гумор
Понеділок квітня 12, 2021

Register

Уривки лебединських розмов (вересень)

Уривки лебединських розмов (вересень)Розмовляють дід і баба біля сільського двору

­ Мабуть, бабо, буде дощ. Снився мені наш колишній сільмаг і покійний продавець Семіточка. Мов, черга до нього в сільмазі – огромадна, а мені він без черги всякого добра продав, а тоді, щоб не дуже черга гуділа, подав, завернутий в газету, зонтик, значить парасолю.

­ Чи буде дощ, діду, не знаю, а що тобі сниться, що ти й досі колгоспне начальство і що з тобою в сільмазі пуцькаються, так це точно. Не продав би Семіточка тобі, бригадірові, без черги, ти б йому в останню чергу й город зорав… Оце я тобі весь сон і розгадала.

 

Розмовляють  жіночки в автобусі

­    Каже, що вона таке про них знає, що ми й не чули. І як почала, як почала, як руське телезбочення.

­     Та я її добре знаю. Вона ж така, як лихорадка Їбола: про всіх усе знає, тільки – не про себе.

 

Із сердитої розмови на автовокзалі

­ Підождіть, ось закінчиться війна, і повернуться додому ті, хто воював. Вони покажуть усім мєстним регіональним властям, які тепер повдягали вишиванки, як козам роги правлять. Вони їм усе припомнять, а тоді ще й за олігархів візьмуться…

 

Розмовляють сільські жінки, вважаючи, що їх ніхто не чує

­ Та я вже стара баба – мені отого діла вже й не хочеться.

­ Як? Зовсім не хочеться?

­ Конєшно, не хочеться, поки не предложать…

 

Розмовляють два чоловіка інтелігентної зовніш­ності

­ Ти знаєш, сепаратисти є і на Лебединщині.

­ Не може бути?

­ По крайній мірі, так вважають деякі місцеві чиновники. Як тільки сказав щось проти недолугих рішень начальства, так і обзивають сепаратистом.

 

Монолог дідуся

Був 1-­го вересня у школі онука. Там і начальство було. Як заграли наш гімн, так ні один із них руку на серце не приклав, а так опустили низько, що аж до матні.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Ми в соціальних мережах

Інформери


Погода

Книга «На камені вічності»

Останні коментарі