Вивчаймо минувшину, аби не потрапити в оману майбутнього

Вивчаймо минувшину, аби не потрапити в оману майбутньогоВолодимир Підлісний – народився і виріс у с.Руда Лебединського району. Має брата Олексія. Батько, Ілля Максимович, працював механізатором, мама, Ганна Володимирівна, – у тваринництві.

Отже, інтерес саме до цього регіону не є випадковим, адже тут зарита пуповина автора.


Автор солідного фоліанту покроково відстежує товщу століть, зокрема, події столітньої давнини, роки колгоспно-радгоспного будівництва, щедро використовує спогади очевидців тих часів, вдається до архівних документів, аби зібрати крихти правди в цілісну картину про минувшину рідного краю.

Володимир Ілліч не обмежився дослідженням знакових загальновідомих подій та їх впливом на пересічних селян. Він скрупульозно досліджує побутові речі земляків, аби донести до наших днів тогочасний дух часу. При цьому свідомо не робить оцінок, якихось узагальнень, даючи таким чином можливість читачу самостійно перебувати у вирі перипетій, інколи трагічних драм, подеколи комедійних сцен.

- Намагання осмислити, зазирнути у 20-30-і роки ХХ століття, як на мене, найбільш вдале, - розповідає Володимир Ілліч. – Бо натрапив на такий пласт матеріалів, що аж подих захоплювало! Відчував новизну, актуальність, ось вони – рани, що кровоточать до сьогодні. Впевнений: гола правда двох довоєнних десятиліть, скупі архіви цього сорокаріччя чекають дослідника. Скажу одне – книга є своєрідним маленьким пам’ятником моїм стожилим землякам, які важко жили та працювали від зорі до зорі, однак у тривожних сутінках розбурханого тогодення прагнули кращого майбуття.

Своєрідна екскурсія у давнину багата ілюстраціями. Одних лише фото тут розміщено понад 1100. Здебільшого це знімки дореволюційної епохи, красно­мовні свідчення періоду соціалістичного реалізму тощо. Ще читач знайде фрагменти карт Слобожанського краю ХVII-XXст., його північно-західної частини.

Науково-популярне видання розраховане на широкий загал. У ньому неодмінно знайдуть для себе новели науковці, котрі працюють у царині історичної регіоналістики, а тим більше – краєзнавці, студенти, учні шкіл, усі, хто прагне знати минувшину. Такий екскурс дає змогу кожному на хвильку побачити свого пращура - діда, прадіда, на мить опинитися поруч з ним, пройнятися його щоденними турботами.

– Вихід книги був би неможливим без допомоги директора СТОВ «Перемога» Лебединського району Анатолія Онайка, - говорить В.Підлісний. – Сьогодні зусібіч чуємо про таке поняття, як патріотизм. Деякі б’ють себе в груди, переконуючи, що вони найбільші патріоти. Так ось саме Анатолій Васильович проявив свій патріотизм тихо, без зайвого галасу, на ділі довів власну небайдужість до історії свого народу, рідного краю, всього українського. Його підтримка та переконаність у необхідності дослідження історії сіл і хуторів додавали снаги, змушували майже щодня протягом трьох років братися за перо, перелопачувати центнери архівних документів, прошкувати у віддалені села до одиноких осиротілих осель, записувати спогади літніх людей. При цьому повсякчас відчував його надійне плече. Довірою знаного далеко за межами Сумщини господарника я не міг знехтувати.

Цікаво, що задум написати про минувшину своїх земляків у автора виник ще сім років тому. Як зараз пам’ятає: 15 грудня 2013-го розвісив оголошення. Мовляв, хочу написати про історію нашого краю, приносьте, будь ласка, архівні документи, старі фото, спомини рідних, аби з тих краплин людської пам’яті створити книгу про Штепівку та навколишні села та хутори. Тут же попросив матеріали здавати працівниці сільради Любові Павленко. Гарантував, що всі вони через деякий час після копіювання будуть повернуті власникам.

Оголошення не справило враження на земляків. Місяць сплив, а реакції – нуль. Як з’ясувалося, земляки вагалися: як це можна написати книгу шляхом збирання сімейних архівів, кожен, так би мовити, тримав своє при собі, не виносив особисте на широкий загал.

Тоді Володимир Ілліч вдався до обходу обійсть селян, особистих зустрічей із односельцями, жителями сусідніх сіл.

Такий безпосередній контакт увінчався успіхом, дав старт багатьом згадкам про минуле рідних та близьких. Люди усвідомили обриси майбутньої книги, до автора почали надходити цілі теки, рукописні аркуші, пожовклі від десятиліть довідки, циркуляри, витяги з документів тощо. Вони потребували уточнень, прив’язки до певних років, логіки викладу. Відтак, засів в архіви, писав запити в різні інстанції.

Словом, розпочалася кропітка робота. Майже сім років передували презентації книги. Група ентузіастів, експерти, історики ретельно збирали та вивчали історію 68 поселень цього регіону.

Дослідження побуту земляків, життя до війни та у тяжкі післявоєнні часи – все це висвітлено на сторінках книги. Завдяки проведеній дослідницькій роботі вдалося вперше з’ясувати дати та історії заснування деяких поселень.

І хоча під час написання книги виявлено чимало історичних фактів, Володимир Підлісний вважає, що ще багато цікавинок чекає на того, хто побажає заглибитись у події того часу.

Під час презентації книги неодноразово зазначалося, що вийшла вона завдяки багатьом небайдужим людям – землякам, колегам, історикам і звичайним жителям Лебединщини, які й стали героями цієї книги.А фольклорні пісні у виконанні вокального ансамблю та майстриня, в руках якої народжувався посуд на гончарному кругу, дозволили відчути подих минулого сторіччя.

Автор вибудував книгу насамперед за географічним принципом, узявши за основу історії десятків сіл. Хоча при цьому акцентував увагу на тодішніх суспільно-політичних процесах і неодмінно – конкретних жителях. На сторінках висвітлені такі питання, як заселення Слобожанщини, аграрна реформа Столипіна, 1917-1921 роки, колективізація, голодомор, Друга Світова війна.Тут і протоколи колгоспних зборів, чистки в партійних лавах, продрозверстка, інші історичні етапи, про які в архівах і пам’яті земляків залишилися відповідні записи і спомини. Чого тільки вартий факт, коли місцеві доярки «воювали» за чоботи: кому взувати на доїння, оскільки на всіх не вистачало і доводилося чекати своєї черги.

За словами Володимира Підлісного, з документами працював особливо уважно і бережно. Окремі розділи – «Мої славні земляки» та «Орденоносці сільського господарства». Імена багатьох знані не тільки в області, а й Україні та світі: географ і мандрівник Олександр Булатович, поет Олександр Олесь, землевласник і заводчик Олексій Величко, тренер і спортсмен-гімнаст Іван Бражник, плеяда Героїв Соціалістичної Праці та Героїв Радянського Союзу, серед яких Іван Остапенко, Іван Зубков, Семен Індик, сьогоднішні керівники Олександр Огієнко, Анатолій Онайко, Віктор Кабанець та десятки інших.

Відомі краєзнавці, земляки, друзі і знайомі, люди, яким цікава історія рідного краю, привітали Володимира Підлісного з виходом у світ книги, яка має історичне, культурологічне та навчальне значення.

З книги ще не вивітрилася друкарська фарба, однак вона викликала широкий резонанс серед перших читачів, якими, закономірно, у більшості стали земляки-лебединці. Перші відгуки свідчать, що цінне видання знайде почесне місце серед шанувальників історії рідного краю. Шкода лише, що воно має обмежений наклад – лише 500 примірників.

Василь Шевчун,

м. Суми.