Гумор
Середа липня 28, 2021

Register

Уривки лебединських розмов

Уривки лебединських розмовРозмовляють старенькі жінки:

- Не знаю, чия це дитина, але знаю, на кого вона похожа.

- Якщо дитинка у шлюбної жінки, то не завжди на батька й похожа. А якщо нагуляна, то буде похожою на батька, або на батькову матір. Запримічене здавна.


х   Х   х

Говорить жінка чоловікові:

- Та мовчи вже ти, раднику! Із твоїм щастям і розумом тільки поради людям давать та вчить їх, як на світі білому жить…

х   Х   х

Говорить старий чоловік:

- Раніше ми за новорічним столом із оптимізмом чаркувалися так: «Аби в Новому році було краще, аніж у році попередньому!» А тепер – дуже обережно чарками цокаємося: «Аби в Новому році хоч би не гірше було, аніж у попередньому…»

х   Х   х

Розмовляють сільські діди:

- Є така східна примовка: «Краще лев на чолі ослів, аніж осел на чолі левів».

- Примовка то східна, а сказано, як про нас, тільки трошечки не так: то баран веде овець, то козел.

х   Х   х

Розмовляють старі чоловіки інтелігентної зовнішності:

- Так воно у нас завжди. Україну завойовували не тому, що українці були боягузами та зрадниками, а тому, що вони думали: «Якщо вже нами правлять такі продажні і загребущі гетьмани та старшини, то, може, хоч чужаки будуть кращими». А воно виходило іще гірше!

- А я вірю в переселення душ. Мабуть, українцями стають ті, наприклад, із шведів, фінів, індіанців чи африканців, хто в попередніх життях дуже багато нагрішив. І їхні душі Бог переселив в українців, щоб побули іще і в їхній шкурі! І через те, що всі на цій землі є душами переселеними і різних полів ягоди, то ніколи у нас не було єдності.

х   Х   х

Розмовляють сердиті старі діди:

- Череда свиней! Жирні, вгодовані, обжерливі, тупорилі! Через них прямо життя немає!

- У якому ж це дворі такі?

- У нашому! І головне, що ми їх самі обрали на минулих виборах, бо тоді вони не хрокали, а солов’ями витьохкували!

- Мали ж гарних та дорогих репетиторів!

Розмови підслухав і записав:

Никанор Лагідний.

 

 

Чортівня

Літнє надвечір’я. Негомінка асфальтівка місцевого сполучення. Машина -коли-не-коли проїде. Узбіччям із чималими клунками важко йде молодиця. Коли чує: позад неї хурчить якийсь легковичок. Обернулась, поставила речі на землю, підняла руку.

- Чоловіче добрий, - запитує крізь приспущене у салоні автомобіля скло, - до Ковалівки не підвезете? Я на останній автобус із райцентру запізнилась...

- Сідайте, коли пішки йти не хочете, - усміхнувся у відповідь не такий щоб і в літах водій.

- Ой!.. - раптом згадала жінка, вмощуючись поряд на сидіння. - А у мене тільки п’ять гривень у кишені лишилось.

- Не турбуйтесь, якось уже домовимось, - по-діловому заспокоїв чоловік. - Я вам добру справу зроблю, а ви мені. Згодні? Тоді поїхали.

Дорогою обоє мовчать, кожен, видно, про своє щось думає. Раптом легковик звернув із твердого покриття і за кількасот метрів зупинився край лісової посадки, де густо зеленіла не припалена іще червневою спекою соковита трава. Водій неквапом вийшов із машини, дістав із багажника ряднину, простелив на землі.

Пасажирка перелякано споглядала за усім тим дійством.

- Що ви собі надумали? Тільки не це! - забринів од страху її голос. - Я порядна жінка!.. У мене є чоловік і трійко малих дітей... Я зараз кричатиму! Людей покличу!

- Ну то й кричіть собі, - спокійно мовив чоловік. І дістав тим часом серп. - А от до кого мені кричати і кого кликати на допомогу? - звернувся сам до себе. - Коли у мене в господарстві півсотні кролів, і щодня їм їсти дай. Уже всі руки об ту зелень стер. Ось зараз, як і домовлялись, допоможете мені хоч трохи трави наскубти і поїдемо далі. Довезу вас до вашої Ковалівки. - І, скрушно похитавши головою, мовив: - Про що ви, жінки, тільки думаєте. Всілякою чортівнею голова у вас забита. І не гріх? А ще казала: порядна.

 

 

Міні-побрехеньки

Професія вчителя – Божий дар, а зарплата і пенсія – Божа кара.

х   Х   х

Горілка – це не напій, а паливо, на якому працює вся країна.

х   Х   х

Старість – це коли ти молодій жінці в метро «зробив глазки», а вона тобі уступила місце.

х   Х   х

Чоловіки, як кури: 20 метрів від дому, і вони вже нічийні,чужі.

х   Х   х

- Ти так схудла! Це твоя нова дієта?

- Так! Морква, буряк,картопля.

- Варила? Смажила?

- Копала.

х   Х   х

Спочатку Бог створив землю. Відпочив. Потім Бог створив чоловіка. Відпочив. Створив жінку. Більше ні Бог, ні чоловік не відпочивали.

х   Х   х

Купив у супермаркеті гречку китайську, яблука польські, ізраїльську редиску. А в нас щось росте, окрім цін?

х   Х   х

- Чому так жадібно дивишся на дорогу?

- Та... сусіда послав за горілкою.

х   Х   х

Жінка прийшла на роботу із синцем під оком.

- Хто це тебе так?

- Чоловік.

- Він же у відрядженні.

- Я теж так думала...

х   Х   х

У нас із чоловіком обмін думками. Він приходить зі своїми, а йде з моїми.

Лідія МОЖАЄВА,

м. Київ,

спеціально для тижневика

«Будьмо разом».

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Ми в соціальних мережах

Інформери


Погода

Книга «На камені вічності»

Останні коментарі