Гумор
Середа липня 28, 2021

Register

Уривки лебединських розмов (грудень)

Уривки лебединських розмов (грудень)Два дядьки «під градусом» біля сільського магазину:

- … Отого він і оддав Богові душу.

- У мене ситуація іще хужа. Ось як я сковизну, будуть мені робить врачі вскритіє, то для інтересу, шоб ти подивився на моє серце. На ньому буде сто рубців. І всі – через жінок. Ну, може, один і через кролів, чотири десятки яких оце недавно визди­хали, хоч я їх і проколов вакциною і дбав про них, як про малих дітей.

Тільки того їм і не давав, так це цицьки. А так, дбав, як про малих дітей…

 

х   Х   х

Один чоловік інтелігент­ного вигляду, другий, оче­видно, селянин на автовокзалі:

- Ми природу дуже бережемо. На Новий рік ми навіть син­тетичну ялинку вдома ставимо.

- А ми теж бережемо природу. Тільки ялинку ставимо справжню. Синтетична ялинка… це таке, як ніби несправжня жінка, а рези­нова, надувна. Це тоже по- своє­му відноситься до збереження природи. Конєшно, по бідності ума і вона може доставити удовольствіє якомусь дураку. Ну ви мене, конєшно, вибачте…

х   Х   х

Дві жіночки в автобусі:

- Ото вони жили так харашо, шо їм всі завидували. Вона була вдома, дитинку гляділа, за ха­зяйством дивилася, а він усе по заробітках їздив. І доїздився. Завів собі на заробітках жінку, а з нею надбали й малого.

- Та ти шо?!

- Ото тобі й та ти шо… Отакий законній жінці подарунок до Нового року зробив!

х   Х   х

Два дядьки на автобусній зупинці:

- О, земляче, як там наше село?! Що новенького в селі, які події?

- У нас нині одні новини: хто помер та чия хата спустіла…

х   Х   х

На базарі діалог між продавцем та покупцем:

- Люди уже в нас не дурні. Не так і давно, года десять назад, тоже об’являли про кінець світу. Так дехто з бабів понабирав стільки крупів та макаронів, шо в них завелися жучки та черви. А сіль так злежалася, шо стала, як камінь. Ну це нічого, якби її не пересцяли миші.

- А таке впєчатлєніє, шо тоді миші пересцяли багатьом і мозги, в першу очередь тим, шо наверху…

х   Х   х

Монолог чоловіка в автобусі:

- От таки визнайте, шо оті, шо ходять голосувать – дурніші за тих, шо голосувать давно не ходять… Усі ж мовби знають, шо голосують за мільйонерів, які плювали на це бидло, а, днак, ідуть за них голосувать. А після цього ще й скиглять: «Жити погано! Влада погана! Хліб до­рожає! У Верховній Раді – одні багатії, корупціонери та про­дажні шкури…» А хто, я спрашую вас, винуватий, шо там немає ні одного депутата, який би жив так, як простий народ?! А ті, хто голосувать не хо­дять – пра­вильно роб­лять, бо ні­ко­му не вірять… Ці – умні…

х   Х   х

Два старшо­клас­­ники, або сту­денти, які про­бігають по тро­туарові:

- …А ще в роботі може бути і таке: «Яка мета неофашизму?»

- Зберегти панування капі­талістичних монополій, знищити будь-які права і свободи все­редині країни, придушити робітничий рух та національне відродження, підготуватися до…

- Ти що?! Це про нас, чи що?! У нас же демократія…

х   Х   х

Під час застілля обмі­нюються репліками інтелі­гентні чоловік та жінка:

- Українське народне прис­лів’я каже, що жінка при владі, це як коза в господарстві при великій бідності...

- Дозвольте, я не згодна! Навіть погана хутірська коза дає молока більше, аніж якийсь породистий столичний козел...

Розмови підслухав

і записав

Никанор ЛАГІДНИЙ.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Ми в соціальних мережах

Інформери


Погода

Книга «На камені вічності»

Останні коментарі